Марія Степанівна не розмовляла майже три тижні після переїзду до нашого пансіонату. Сиділа біля вікна, відповідала односкладово, ні з ким особливо не спілкувалася. А потім хтось із персоналу залишив на її тумбочці збірку новел Стефаника. Через два дні вона прийшла до вітальні: “А у вас є з ким обговорити ‘Камінний хрест’?” Так народилася ідея, що книжковий клуб для літніх людей – не просто дозвілля. Це спосіб повернути людині голос.
У будинку для людей похилого віку в Києві “Родичі” ми давно шукали формати глибші за звичайні розваги, і книжковий клуб для літніх людей став відкриттям – несподіваним навіть для нас.
Коли книга стає ліками
Бібліотерапія – не модне слово, а визнаний метод у геріатричній практиці. Терапію читанням застосовують у реабілітаційних центрах, і для цього є серйозне обґрунтування.
Коли літня людина читає, активуються кілька зон мозку одночасно. Зорова кора обробляє літери, скроневі частки розпізнають слова, лобні ділянки вибудовують сенс. Це когнітивна стимуляція читанням – м’яке тренування нейронних зв’язків. Дослідження показують: регулярне читання для літніх людей знижує ризик когнітивних порушень на 30-40%. У нашому книжковому клубі для літніх людей ефект сильніший, ніж від читання наодинці. Коли попереду обговорення, людина читає уважніше, формулює думки, готує аргументи.
Більше ніж дозвілля
Коли ми запускали книжковий клуб для літніх людей у “Родичах”, думали – прийдуть 5-6 осіб. На третю зустріч прийшло 14! Обговорення новели затягнулося на дві години. Люди сперечалися, згадували власні історії. Один мешканець, зазвичай мовчазний, видав півгодинний монолог про дитинство.
Книжковий клуб для літніх людей – не про книги. Про дозвіл говорити. Про соціалізацію літніх людей через спільні переживання. Групове читання створює зв’язки швидше за побутове спілкування.
Як проходять зустрічі?
Зустрічі книжкового клубу для літніх людей відбуваються двічі на тиждень по півтори години. Веде захід соціальний педагог – спрямовує розмову, стежить, щоб ніхто не залишався осторонь.
Типова зустріч:
- Ведуча читає уривок уголос
- Пауза на чай – створює неформальну атмосферу
- Обговорення: враження, запитання щодо тексту
- Вільна розмова та особисті асоціації
Книжковий клуб для літніх людей адаптований для різних можливостей: великий шрифт і аудіо для слабозорих, короткі тексти для мешканців з деменцією.
Які книги обирають мешканці?
Підбір книг для літніх людей – окреме мистецтво. Перше правило: короткі форми працюють краще. Оповідання можна прочитати за вечір і обговорити, роман розтягується на місяці.
Жанри з живим відгуком:
- Українська класична проза – знайомі автори пробуджують спогади
- Мемуари – люди порівнюють чужий досвід зі своїм
- Історичні оповідання про знайомі періоди
- Добрі детективи та гумористичні оповідання
Книги для групового читання:
- Новели Василя Стефаника (“Камінний хрест”, “Новина”) – глибокі, емоційні
- Оповідання Михайла Коцюбинського (“Intermezzo”, “Цвіт яблуні”) – поетична проза. “Тіні забутих предків” Коцюбинського – для глибоких обговорень.
- “Маленький принц” Екзюпері – кожен розуміє по-своєму
- Новели Ольги Кобилянської (“Valse mélancolique”, “Природа”) – для поціновувачів
- Гумористичні оповідання Остапа Вишні – легкий український гумор
- Оповідання О.Генрі – несподівані фінали
- Поезія Ліни Костенко – читаємо вголос, обговорюємо образи
- Детективи Агати Крісті – тримають інтерес, не перевантажують
Користь читання у старості не залежить від складності. Важливіше, щоб книга давала привід для розмови.
Соціалізація через історії
У пансіонаті проблема самотності гостріша, ніж здається. Людина оточена людьми, але почувається ізольованою. Книжковий клуб для літніх людей змінює це. Текст стає спільним досвідом, точкою для справжнього спілкування. Соціалізація літніх людей через книги працює навіть із замкненими людьми. Багато хто приходить “просто послухати”, а через кілька зустрічей починає говорити.
Когнітивні порушення – не вирок
Багато родин вважають, що людям з деменцією книжковий клуб для літніх людей недоступний. Навіщо читати тому, хто забуде? Але когнітивна стимуляція читанням цінна процесом. Поки людина слухає, реагує – мозок працює. Емоційна пам’ять зберігається довше за фактичну. Мешканець може не пам’ятати сюжет, але пам’ятає, що було добре. І приходить знову.
Три історії з практики
Петро Іванович, 74 роки, після інсульту. Соромився говорити через запинки. На книжковий клуб для літніх людей прийшов випадково, мовчав. На третій зустрічі раптом сказав: “Я не згоден” – і почав сперечатися. Зараз один з активних учасників.
Ольга Михайлівна, 81 рік, початкова деменція. Читаючи оповідання з дитинства, почала згадувати епізоди, обличчя. Терапія читанням дарує моменти ясності.
Віктор Семенович, 69 років, депресія після втрати дружини. Вони любили читати разом. На книжковому клубі для літніх людей знайшов спосіб говорити про горе і людей, які почули.
Поради для родин
Якщо літній родич живе вдома, організуйте подібне дозвілля для пенсіонерів самостійно.
Рекомендації:
- Обирайте короткі тексти – оповідання, нариси
- Читайте вголос по черзі
- Ставте відкриті запитання: “Що думаєш про героя?”
- Створіть ритуал: день, час, чай
Півгодини читання двічі на тиждень дадуть більше, ніж марафон раз на місяць.
Книжковий клуб для літніх людей у “Родичах” – частина нашої філософії. Активне довголіття складається з маленьких дій. Прочитати сторінку. Обговорити. Відчути, що твоя думка важлива.
Якщо шукаєте будинок для людей похилого віку в Києві, де дбають не лише про тіло – приїжджайте. Подивіться заняття, поговоріть з мешканцями. Може, залишитесь на чай і гарне оповідання.
Пансіонат “Родичі” – місце, де літні люди продовжують жити, а не доживають.
